Доповідь

Сучасні професiї, що пропонуються випускникaм нaвчaльних закладiв, стaють все бiльш вимогливішими до знань інформаційно-комунікативних технологій .
Інформаційні технологiї,

що ставлять високі вимоги до інтелекту працівників, займають одне із перших місць на міжнародному ринку праці. Але, якщо навички роботи з конкретним технічним пристроєм можна придбати безпосередньо на робочому місці, то мислення, не розвинене у визначені природою терміни, таким і залишиться. Тому для підготовки дітей до життя в сучасному інформаційному суспільстві в першу чергу необхідно розвивати логічне мислення, здатність до аналізу і синтезу.

Новий зміст навчання вимагає від учителя розроблення нової методики, яка  б могла забезпечувати не тільки повідомлення учням обсягу знань, який все збільшується, а ще й більш швидкі темпи сприйняття, переробки і засвоєння наукової інформації, вироблення вміння самостійно поповнювати і здобувати нові знання, критично осмислювати їх. 

Ніхто не буде сперечатися з тим, що кожен учитель повинен розвивати логічне мислення учнів. Про це говориться в методичній літературі, у пояснювальних записках до навчальних програм. Однак, як це робити, учитель не завжди знає. Як наслідок - розвиток логічного мислення значною мірою йде стихійно, тому більшість учнів, навіть старшокласників, не володіє основними прийомами логічного мислення. На мою думку, починати розвивати логічне мислення дітей потрібно вже під час навчання в дитячому садку; потім (в старших класах школи) буде важко надолужити те, що втрачено, зробити мислення дітей нестандартним, навчити їх міркувати самостійно.

Освітянські стандарти представляють той соціально заданий "критерій", на який орієнтується навчання і за якими оцінюється його ефективність. Вони задаються змістовно – як той обсяг знань, умінь та навичок, обсяг понять та логічного взаємозв`язку, який повинен бути засвоєний у визначеному віці.

Роль математики в розвитку логічного мислення винятково велика тому, що вона є однією із теоретичних наук шкільної освіти. У ній високий рівень абстракції і у ній найбільш природним способом викладу знань є спосіб переходу від абстрактного до конкретного. Це означає, що перед методикою навчання математики постають нові задачі, пов’язані з розвитком логічного мислення. Перші математичні знання засвоюються дитиною у певній, придатній до її розуміння системі, у якій окремі положення логічно пов’язані та випливають одне з одного.

А інформатика — це комплексна, технічна наука, що систематизує прийоми створення, збереження, відтворення, обробки та передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих засобів та методи керування ними
Перед курсоми інформатики та математики, як загальноосвітніми навчальними предметами, стоїть комплекс навчально-виховних завдань, які визначаються специфікою їх внеску у вирiшенні основних завдань загальної освіти людини. 

1. Формування основ наукового світогляду. У даному випадку формування уявлень про інформацію (інформаційних процесах) як одного з трьох основних понять: речовини, енергії, інформації, на основі яких будується сучасна наукова картина світу.
2. Розвиток теоретичного, логічного, творчого мислення, а також формування нового типу мислення, так званого операційного (модульно-рефлексивного) мислення, спрямованого на вибір оптимальних рішень.
Багато в чому роль навчання інформатики в розвитку мислення зумовлена ​​сучасними розробками в області об'єктивно-орієнтованому моделюванні та проектуванні, спирається на властиве людині понятійне мислення.
Уміння для будь-якої предметної області виділити систему понять, представити їх у вигляді сукупності атрибутів і дій, описати алгоритм дій і схеми логічного висновку (тобто те, що відбувається при інформаційно-логічному моделюванні) покращує орієнтацію людини у цій предметній області і свідчить про його розвинуте логічне мислення.
З найпростішими «прообразами» логічного моделювання людина має справу навіть у безкомп’ютерному побуті: кулінарний рецепт, керівництво з експлуатації мультиварки - все це спроби дати опис реального об'єкта чи процесу. Чим точніше опис, чим легше з ним мати справу іншій людині. Чим більше в ньому помилок і невизначеностей, тим більше простору для «творчих осяянь» виконавця і тим вище вірогідність неадекватного результату.
В області інформатики кінцевим споживачем подібного опису стає не людина, а комп'ютер, позбавлений інтуїції і осяянь. Тому опис має формувати, тобто бути складеним з дотриманням певних правил.
Такий формалізований опис і є інформаційно-логічною моделлю.
Вивчення курсу інформатики передбачає вироблення в учнів логічного мислення і вирішення задачі з використанням алгоритмічного та евристичного підходів, із застосуванням обчислювальної техніки як засіб автоматизації роботи  з інформацією.
Отже, розвиток логічного мислення учнів - одна з важливих і актуальних проблем педагогічної науки і практики навчання у школі.
Метою даної роботи є дослідження існуючих прийомів розумової діяльності учнів та сучасних інформаційних засобів розвитку логічного мислення учнів на уроках інформатики та математики.
У ході дослідження перед автором були поставлені наступні завдання:
вивчити основні закономірності розвитку мислення учнів загальноосвітніх шкіл; провести класифікацію різних видів мислення, використовуваних учнями в залежності від поставленого перед ними завдання;
виділити основні етапи вирішення проблемної ситуації;
провести огляд основних типів завдань для розвитку логічного мислення на уроках інформатики та математики; проаналізувати різні програмні засоби для розвитку логічного мислення учнів; розробити комплекс вправ у середовищі learningapss для розвитку логічного мислення учнів різного віку; створити  сайт, де будуть розміщені логічні задачі розроблені в середовищі learningapss.
Про автора публікації на сторінці "Візитка вчителя" за посиланням https://mariya2703.blogspot.com/p/blog-page.html